***

На гальма тисла я чимдуж,
але запізно відхилилась, –
протистояння наших душ
уже коханням освятилось.
Та лагідні твої слова
і відданість твою бездонну
ще серце болісно сприйма,
мов дивну силу непоборну.
Ці погляди – очей листи.
Мої ослаблі руки терпнуть.
…Як солодко, як страшно йти
назустріч ніжності відвертій!